1. Словник української мови в 11 томах

глинистий

ГЛИ́НИСТИЙ, а, е. Те саме, що гли́нястий.

Надворі почулося чалапкання, немов хто пробирається по глибокім глинистім болоті (Фр., І, 1955, 142);

— Земля й справді глиниста, та коли до цього суглинку додати на ямку по два цебра чорнозему з перегноєм, саджанці підуть рости (Донч., VI, 1957, 369);

Залежно від того, на якій гірській породі утворились грунти, вони можуть бути глинистими, піщаними,.. або супіщаними (Фіз. геогр., 7, 1957, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глинистий — гли́нистий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. глинистий — [глиниестией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і Орфоепічний словник української мови
  3. глинистий — -а, -е. Те саме, що глинястий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. глинистий — ГЛИ́НИСТИЙ, а, е. Те саме, що гли́нястий. Надворі почулося чалапкання, немов хто пробирається по глибокім глинистім болоті (І. Франко); – Земля й справді глиниста, та коли до цього суглинку додати на ямку по два цебра чорнозему з перегноєм... Словник української мови у 20 томах