глипнути
ГЛИ́ПНУТИ, ну, неш, док., розм., на кого, що і без дод.
Однокр. до гли́пати.
Він підняв живо голову і глипнув журливо на неї (О. Кобилянська);
Марія глипнула на годинник над дверима і відразу схопилася за дійницю: пора! (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)