глипнути
ГЛИ́ПНУТИ, ну, неш, док., діал. Однокр. до гли́пати.
Він підняв живо голову і глипнув журливо на неї (Коб., II, 1956, 73);
Марія глипнула на годинник над дверима і відразу схопилася за дійницю: пора! (Вільде, Опов., 1954, 9).
Словник української мови (СУМ-11)