глипати
ГЛИ́ПАТИ, аю, аєш, недок., діал. Дивитися, поглядати.
— Ну, чого ж ти так витріщив на мене очі, — чого глипаєш, мов підрізаний баран? — крикнув жандарм (Фр., II, 1950, 31);
Обірвана дітвора ховалась за спідниці зажурених матерів і боязко глипала на грізних багачів (Ірчан, II, 1958, 32);
*Образно. Голо і сумно дивляться на мене стіни, сердито глипають похмурі мокрі кутки (Збан., Єдина, 1959, 25).
Словник української мови (СУМ-11)