глип

ГЛИП, вич., діал. Уживається як присудок за знач. гли́пати.

Вибігає [маляр], кругом глип, — Мужика й ні пари! (Рудан., Співомовки.., 1957, 42).

Значення в інших словниках

1. глип — глип присудкове слово незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. глип — невідм., ч. Несподіваний погляд на щось або когось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. глип — ГЛИП, виг., розм. Уживається як присудок за знач. гли́пати. – Глип – аж нема коня. Ну, наробив я галасу... Сюди-туди – шукай вітра в полі... (М. Коцюбинський); Вибігає [маляр], кругом глип, – Мужика й ні пари! (С. Руданський); – Добрий день, Стьопо!...  Словник української мови у 20 томах
4. глип — Глип! меж., выражающее раскрываніе глазъ, взглядъ. А в церкву як увійду, то тільки глип-глип на мене; очі тії як стріли проймають. Г. Барв. 120.  Словник української мови Грінченка