глип —
невідм., ч. Несподіваний погляд на щось або когось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
глип —
ГЛИП, виг., розм. Уживається як присудок за знач. гли́пати. – Глип – аж нема коня. Ну, наробив я галасу... Сюди-туди – шукай вітра в полі... (М. Коцюбинський); Вибігає [маляр], кругом глип, – Мужика й ні пари! (С. Руданський); – Добрий день, Стьопо!...
Словник української мови у 20 томах
глип —
ГЛИП, вич., діал. Уживається як присудок за знач. гли́пати. Вибігає [маляр], кругом глип, — Мужика й ні пари! (Рудан., Співомовки.., 1957, 42).
Словник української мови в 11 томах
глип —
Глип! меж., выражающее раскрываніе глазъ, взглядъ. А в церкву як увійду, то тільки глип-глип на мене; очі тії як стріли проймають. Г. Барв. 120.
Словник української мови Грінченка