глисник

ГЛИСНИ́К, у́, ч. Рослина з родини складноцвітих, висушене насіння якої використовується як глистогінний засіб (цитварне сім’я).

Значення в інших словниках

1. глисник — гли́сник іменник чоловічого роду паслін глисни́к іменник чоловічого роду цитварне сім'я  Орфографічний словник української мови
2. глисник — I глисн`ик-у, ч. Висушене насіння глиснику, що використовується як глистогінний засіб. II гл`исник-у, ч. Рослина з родини складноцвітих; паслін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. глисник — Гли́сник, -ка; -ники, -ків (росл.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)