глисник

I глисн`ик-у, ч.

Висушене насіння глиснику, що використовується як глистогінний засіб.

II гл`исник-у, ч.

Рослина з родини складноцвітих; паслін.

Значення в інших словниках

1. глисник — гли́сник іменник чоловічого роду паслін глисни́к іменник чоловічого роду цитварне сім'я  Орфографічний словник української мови
2. глисник — Гли́сник, -ка; -ники, -ків (росл.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. глисник — ГЛИСНИ́К, у́, ч. Рослина з родини складноцвітих, висушене насіння якої використовується як глистогінний засіб (цитварне сім’я).  Словник української мови в 11 томах