глитаєнко
ГЛИТАЄ́НКО, а, ч.
Син глитая.
Останнім приплив із своїми краянами Федір Андріяка, .. який щоліта бився на сільських храмах з хутірськими глитаєнками (О. Гончар);
Підводжу очі, а то наш-таки сільський один, глитаєнко. Я в його батька колись усю молодість свою проішачив (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)