Словник української мови у 20 томах

глумотворець

ГЛУМОТВО́РЕЦЬ, рця, ч.

Той, хто любить виставляти кого-, що-небудь у смішному вигляді, зло посміятися з кого-, чого-небудь.

Несподівано в спілку двох Сивоокових ворогів устряв третій, .. Бурмака, княжий блазень і глумотворець (П. Загребельний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. глумотворець — глумотво́рець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови