глухань
ГЛУХА́НЬ, я́, ч., розм.
Те саме, що глуха́р 2.
До нього знову повернулися пісня і слух, хоча довго не хотіли примиритися з цим ті безжалісні просмішники, які навіки охрестили його глуханем (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)ГЛУХА́НЬ, я́, ч., розм.
Те саме, що глуха́р 2.
До нього знову повернулися пісня і слух, хоча довго не хотіли примиритися з цим ті безжалісні просмішники, які навіки охрестили його глуханем (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)