глуш
ГЛУШ, і́, ж., рідко.
Те саме, що глушина́.
У глуш залазила [дівчинка] густу, грибочки там знаходила... (Н. Забіла);
Еней з Сивілою попхався В пекельную подалі глуш; Як на дорозі повстрічався З громадою знакомих [знайомих] душ (І. Котляревський);
Жила удова коло бучного міста.., а такого вбожества .. то хоть би і у глухій глуші пошукати (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)