Словник української мови у 20 томах

глушина

ГЛУШИНА́, и́, ж.

1. Зарослий ліс або сад.

В гаїв зеленій глушині уже конвалії одквітли (В. Сосюра);

Навколо тільки дуби та клени – глушина, і нікого-нікогісінько навкруги (О. Донченко);

Заросла, прикидана листям стежка у глушині запустілого садка... (М. Малиновська).

2. Віддалене від суспільних і культурних центрів, малонаселене місто, селище, село і т. ін.

[Аецій Панса:] А тобі либонь після сільської глушини Рим очі осліпив (Леся Українка);

Хіба що десь у глушині, в якійсь задрипаній установі, де вкрай потрібно бухгалтера, керівник зважиться взяти такого на свій страх і ризик, та й то тимчасово… (Б. Антоненко-Давидович);

// Віддалене від поселень, пустельне місце.

Видно, вони заблудились і тепер плутаються у плавнях – і хто зна, як довго ще можуть блукати у сій глушині (М. Коцюбинський);

Хіба ж можна було сподіватися, що за тисячі кілометрів од культурних центрів, у глушині джунглів, знайдеться дикун Санчо, якому позаздрив би кожен професор медицини? (І. Білик).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. глушина — глушина́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. глушина — (сільська) глушінь, глухий закуток <�закутина>; (лісова) нетрі, нетрища, дичина, дичавина, з. застум; П. безлюддя, відлюддя; глушня, глуш.  Словник синонімів Караванського
  3. глушина — -и, ж. 1》 Зарослий ліс або сад. 2》 Віддалені від культурних центрів, малолюдні, тихі місця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. глушина — див. глухомань  Словник синонімів Вусика
  5. глушина — ГЛУШИНА́ (віддалені від культурних центрів місця), ЗА́КУТОК, ГЛУХИ́Й КУТО́К, ГЛУХИ́Й ЗА́КУТОК, ПУ́ЩА, БЕЗЛЮ́ДДЯ, ГЛУХОМА́НЬ розм., ЗА́КУТЕНЬ розм., ДИЧИНА́ розм., ДИЧА́ВИНА розм., ВЕДМЕ́ЖИЙ ЗА́КУТОК розм., ВЕДМЕ́ЖИЙ КУТ розм., ЗАКУ́ТИНА діал.  Словник синонімів української мови
  6. глушина — Глушина́, -ни́, -ні́, -но́ю і глушиня́, -ні́, -не́ю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. глушина — ГЛУШИНА́, и́, ж. 1. Зарослий ліс або сад. В гаїв зеленій глушині уже конвалії одквітли (Сос.. Близька далина, 1960, 76). 2. Віддалені від культурних центрів, малолюдні, тихі місця. [Аецій Панcа:] А тобі либонь після сільської глушини Рим очі осліпив (Л.  Словник української мови в 11 томах