глушина
ГЛУШИНА́, и́, ж.
1. Зарослий ліс або сад.
В гаїв зеленій глушині уже конвалії одквітли (Сос.. Близька далина, 1960, 76).
2. Віддалені від культурних центрів, малолюдні, тихі місця.
[Аецій Панcа:] А тобі либонь після сільської глушини Рим очі осліпив (Л. Укр., II, 1951, 357);
Волинь, яка споконвіку була сонним краєм зелених таємничих лісів.. і глушиною, є сьогодні шахтарським краєм (Цюпа, Україна.., 1960, 265).
Словник української мови (СУМ-11)