глушитель
ГЛУШИ́ТЕЛЬ, я, ч.
1. спец. Пристрій, що зменшує силу звуку, шуму двигуна і т. ін.
На тракторі.. встановлено глушитель шуму (Лікар. експертиза.., 1958, 31).
2. перен., зневажл. Той, хто перешкоджає розвиткові, вияву чого-небудь.
В наш вік глушителям критики нема пошани! (Горд., 1, 1959, 598).
Словник української мови (СУМ-11)