глянцгольд
ГЛЯНЦГО́ЛЬД, у, ч.
Бура в'язка рідина, яка містить золото і використовується для розпису на фарфорі.
Глянцгольд складається із сполук золота, які розчиняють в ефірних маслах. Отриманою в'язкою рідиною можна писати по емалі пензликом і потім випалювати при температурі 750 °С (з наук.-попул. літ.);
При оздобленні фарфору використовують глянцгольд і поліргольд (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)