глянцевий
ГЛЯ́НЦЕВИЙ, а, е.
Який має глянець; блискучий.
Воронов замислився. Червоним олівцем на великому чистому аркуші глянцевого паперу він намалював якісь квадратики, півкола (В. Собко);
– Вони були у нас найкращими, – зітхнула вона, поглажуючи глянцеву поверхню професійно зроблених світлин (І. Роздобудько).
Словник української мови (СУМ-20)