глянцевий
ГЛЯ́НЦЕВИЙ, а, е. Який має глянець; блискучий.
Воронов замислився. Червоним олівцем на великому чистому аркуші глянцевого паперу він намалював якісь квадратики, півкола (Собко, Біле полум’я, 1952, 213).
Словник української мови (СУМ-11)ГЛЯ́НЦЕВИЙ, а, е. Який має глянець; блискучий.
Воронов замислився. Червоним олівцем на великому чистому аркуші глянцевого паперу він намалював якісь квадратики, півкола (Собко, Біле полум’я, 1952, 213).
Словник української мови (СУМ-11)