глянцгольд
ГЛЯНЦГО́ЛЬД, у, ч.
Бура в'язка рідина, яка містить золото і використовується для розпису на фарфорі.
Глянцгольд складається із сполук золота, які розчиняють в ефірних маслах. Отриманою в'язкою рідиною можна писати по емалі пензликом і потім випалювати при температурі 750 °С (з наук.-попул. літ.);
При оздобленні фарфору використовують глянцгольд і поліргольд (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- глянцгольд — -а, ч. В'язка бура рідина, до складу якої входить золото; застосовують для розпису; рідке золото. Великий тлумачний словник сучасної мови
- глянцгольд — глянцго́льд (нім. Glanzgold, від Glanz – блиск і Gold – золото) «рідке золото», в’язка бура рідина, в якій є золото; застосовують для розпису на фарфорі. Словник іншомовних слів Мельничука