глянцгольд

глянцго́льд

-а, ч.

В'язка бура рідина, до складу якої входить золото; застосовують для розпису; рідке золото.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глянцгольд — ГЛЯНЦГО́ЛЬД, у, ч. Бура в'язка рідина, яка містить золото і використовується для розпису на фарфорі. Глянцгольд складається із сполук золота, які розчиняють в ефірних маслах. Словник української мови у 20 томах
  2. глянцгольд — глянцго́льд (нім. Glanzgold, від Glanz – блиск і Gold – золото) «рідке золото», в’язка бура рідина, в якій є золото; застосовують для розпису на фарфорі. Словник іншомовних слів Мельничука