глянцгольд
глянцго́льд
(нім. Glanzgold, від Glanz – блиск і Gold – золото)
«рідке золото», в’язка бура рідина, в якій є золото; застосовують для розпису на фарфорі.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- глянцгольд — -а, ч. В'язка бура рідина, до складу якої входить золото; застосовують для розпису; рідке золото. Великий тлумачний словник сучасної мови
- глянцгольд — ГЛЯНЦГО́ЛЬД, у, ч. Бура в'язка рідина, яка містить золото і використовується для розпису на фарфорі. Глянцгольд складається із сполук золота, які розчиняють в ефірних маслах. Словник української мови у 20 томах