глянцгольд

глянцго́льд

(нім. Glanzgold, від Glanz – блиск і Gold – золото)

«рідке золото», в’язка бура рідина, в якій є золото; застосовують для розпису на фарфорі.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глянцгольд — -а, ч. В'язка бура рідина, до складу якої входить золото; застосовують для розпису; рідке золото. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. глянцгольд — ГЛЯНЦГО́ЛЬД, у, ч. Бура в'язка рідина, яка містить золото і використовується для розпису на фарфорі. Глянцгольд складається із сполук золота, які розчиняють в ефірних маслах. Словник української мови у 20 томах