глютин

глюти́н

[від лат. gluten (glutinis) – клей]

клей тваринного походження, який виварюють з сухожилля, хрящів та ін.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глютин — -у, ч. Клей тваринного походження, що його виварюють із сухожилля, хрящів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. глютин — Речовина, яка складається переважно з білків (глютенін), що міститься у збіжжі, особливо пшениці; має здатність зв'язувати воду (бл. 200%); еластичний і тягучий; обумовлює придатність борошна для випічки. Універсальний словник-енциклопедія
  3. глютин — ГЛЮТИ́Н, у, ч. Клей тваринного походження, який одержують виварюванням сухожиль, хрящів і т. ін. Глютин використовується для склеювання деревини (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах