1. Великий тлумачний словник сучасної мови

глютин

глюти́н

-у, ч.

Клей тваринного походження, що його виварюють із сухожилля, хрящів і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глютин — ГЛЮТИ́Н, у, ч. Клей тваринного походження, який одержують виварюванням сухожиль, хрящів і т. ін. Глютин використовується для склеювання деревини (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. глютин — глюти́н [від лат. gluten (glutinis) – клей] клей тваринного походження, який виварюють з сухожилля, хрящів та ін. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. глютин — Речовина, яка складається переважно з білків (глютенін), що міститься у збіжжі, особливо пшениці; має здатність зв'язувати воду (бл. 200%); еластичний і тягучий; обумовлює придатність борошна для випічки. Універсальний словник-енциклопедія