глянцювати
ГЛЯНЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, ГЛЯНЦУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.
Наводити глянець, глянц.
Бере [столяр] політуру й глянцує [деталь] до блиску (Л. Первомайський);
Його черевики були чисті, і Йосип тільки глянцював їх, орудуючи щітками, а потім сукнянкою (Б. Харчук);
Сідалковський справді каліграфічно написав собі візитку, перефотографував її і цілу ніч друкував, глянцював, висушував й вирізав (О. Чорногуз).
Словник української мови (СУМ-20)