гмукнути
ГМУ́КНУТИ, ну, неш, док., розм.
Однокр. до гму́кати.
Михалаке роздратовано гмукнув, упіймав короткий погляд шофера і покрутив головою (М. Чабанівський);
Агроном зиркнув на нього впівока, гмукнув, наче хотів тим сказати: “Ти однаково свого доскочиш” (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)