гмукнути

ГМУ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Те саме, що гми́кнути.

— З якого колгоспу корова у вас, Петре Петровичу? — Гм-м… — гмукнув Петро Петрович (Вишня, І, 1956, 318);

Михалаке роздратовано гмукнув, упіймав короткий погляд шофера і покрутив головою (Чаб., Балкан. весна, 1960, 246).

Значення в інших словниках

1. гмукнути — гму́кнути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. гмукнути — -ну, -неш, док. Однокр. до гмукати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гмукнути — ГМУ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до гму́кати. Михалаке роздратовано гмукнув, упіймав короткий погляд шофера і покрутив головою (М. Чабанівський); Агроном зиркнув на нього впівока, гмукнув, наче хотів тим сказати: “Ти однаково свого доскочиш” (Є. Гуцало).  Словник української мови у 20 томах
4. гмукнути — див. сказати  Словник синонімів Вусика