гнобителька
ГНОБИ́ТЕЛЬКА, и, ж.
Жін. до гноби́тель.
Під кінець XVIII віку рука вінценосної гнобительки української волі і культури скасувала була Густинський монастир (О. Кониський);
Ф. П. Матушевський навів докази й історичні приклади того, що вільнолюбна Україна ніколи не була гнобителькою тих народів, які проживали і тепер проживають у її межах (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)