гнобитель
ГНОБИ́ТЕЛЬ, я, ч.
Той, хто гнобить, експлуатує кого-небудь; пригноблювач.
– Після моєї смерті, – сказав гетьман [Б. Хмельницький], – всякі гнобителі намагатимуться пограбувати і поневолити нашу країну (з легенди);
Не можу я сидіти склавши руки, віддавши отчий край в немилосердні утиски гнобителя (Г. Колісник);
До Великої Визвольної війни України проти польських гнобителів лишалося всього лише десять літ (В. Чемерис).
Словник української мови (СУМ-20)