гноблення

ГНО́БЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. гноби́ти 1.

Найтяжче гноблення козацтва полягало в тому, що польський уряд скасував у козацькому війську виборний лад, а військову козацьку старшину, за ухвалою сейму, тепер призначав коронний гетьман (А. Кащенко);

Людина чимало бачила світу, знає, як належить боротися проти гноблення і несправедливості (М. Циба);

Зюзь [кінь] належав до вільних створінь природи, він не відав гноблення і покори (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. гноблення — гно́блення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. гноблення — -я, с. Дія за знач. гнобити 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гноблення — ГНІТ (насильний вплив на кого-небудь), ГНО́БЛЕННЯ, ПРИГНО́БЛЕННЯ, ПРИГНІ́ЧЕННЯ, У́ТИСК (перев. мн.), ПРИ́ТИСК, НАГНІ́Т діал. — Я..  Словник синонімів української мови
4. гноблення — ГНО́БЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. гноби́ти 1. Комунізм виконує історичну місію визволення всіх людей від соціальної нерівності, від усіх форм гноблення і експлуатації, від страхіть війни і утверджує на землі Мир, Працю, Свободу, Рівність, Братерство і Щастя всіх народів (Програма КПРС, 1961, 5).  Словник української мови в 11 томах