гнуздечка
ГНУЗДЕ́ЧКА, и, ж.
Те саме, що вузде́чка.
Як приїхав під віконце, Вийшла дівка, от як сонце. Взяла коня під гнуздечку, А козака за рученьку (з народної пісні);
Прислужники вдвох ведуть коня за гнуздечку (І. Нечуй-Левицький);
Вітольда взялася за гнуздечку й повела кобилку (Б. Харчук).
Словник української мови (СУМ-20)