Словник української мови у 20 томах

гнус

ГНУС, у, ч., збірн.

Дрібні комахи-кровососи, що літають у великій кількості; мошва.

Тонесеньке дзижчання звичайно починалось зокола, а потім залазило всередину і несподівано пекло болючим уколом. Гнус їв поїдом (І. Багряний);

– Квіти – це усміх нашого світила на планеті. .. А злорадне хихотіння в природі – то паразити: .. гнус, нужа – тваринна й людська (О. Бердник).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гнус — -у, ч. Дрібна кровососна комаха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гнус — Гидь; дрібні тварини чи комахи; переносно: ледар, гультяй, нечупара  Словник застарілих та маловживаних слів