гнутий

ГНУ́ТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до гну́ти 1.

Пауль-управитель особисто розсортував нас. Тикаючи стеком, ходив, розглядав, і ми зненавидiли його жокейський огидно гнутий кашкет (О. Гончар);

* Образно. О краю мій рідний, недолею гнутий, Пропасти би радше тобі, ніж коли б Така твоя доля повік мала бути! (І. Франко).

2. у знач. прикм. Вигот. із застосуванням гнуття.

Велика весела хата.., кругом попід стінами гнуті стільці (Панас Мирний);

Наші гнуті човники спроквола повзли гирлом (Олесь Досвітній);

Меблі були дуже гарні, поліровані, на гнутих ніжках, з зеленою квітчастою оббивкою (В. Нестайко).

Значення в інших словниках

1. гнутий — гну́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. гнутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до гнути 1). || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гнутий — див. кривий  Словник синонімів Вусика
4. гнутий — Гне́ний і гну́тий (дієпр. від гну́ти)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. гнутий — ГНУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до гну́ти 1. Щорсом вона [зброя] кута, У бою не гнута, Під червоними знаменами Слава їй здобута! (Мал., І, 1956, 190); // у знач. прикм. Велика весела хата..  Словник української мови в 11 томах