гнуття

ГНУТТЯ́, я́, с.

Дія за знач. гну́ти 1.

Деревина бука міцна, тверда, піддається гнуттю, тому використовується у виробництві меблів та паркету (з наук.-попул. літ.);

При гнутті метали зазнають деформації згину (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. гнуття — гнуття́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. гнуття — -я, с. Дія за знач. гнути 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гнуття — ГНУТТЯ́, я́, с. Дія за знач. гну́ти 1. При гнутті метали зазнають деформації згину (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 35).  Словник української мови в 11 томах