гнучий

ГНУ́ЧИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що гнучки́й.

– І станом гнучим, і красою Пренепорочно-молодою Старії очі веселю (Т. Шевченко);

* Образно. – Сказано: мужича правда є колюча, а панська – на всі боки гнуча! (П. Колесник).

Значення в інших словниках

1. гнучий — -а, -е, рідко. Те саме, що гнучкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гнучий — ГНУ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що гнучки́й. І станом гнучим і красою Пренепорочно-молодою Старії очі веселю (Шевч., II, 1953, 236); — Сказано: мужича правда є колюча, а панська — на всі боки гнуча! (Кол., Терен.., 1959, 322).  Словник української мови в 11 томах