гнучий

гну́чий

-а, -е, рідко.

Те саме, що гнучкий.

Значення в інших словниках

1. гнучий — ГНУ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що гнучки́й. – І станом гнучим, і красою Пренепорочно-молодою Старії очі веселю (Т. Шевченко); * Образно. – Сказано: мужича правда є колюча, а панська – на всі боки гнуча! (П. Колесник).  Словник української мови у 20 томах
2. гнучий — ГНУ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що гнучки́й. І станом гнучим і красою Пренепорочно-молодою Старії очі веселю (Шевч., II, 1953, 236); — Сказано: мужича правда є колюча, а панська — на всі боки гнуча! (Кол., Терен.., 1959, 322).  Словник української мови в 11 томах