гнучий

ГНУ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що гнучки́й.

І станом гнучим і красою Пренепорочно-молодою Старії очі веселю (Шевч., II, 1953, 236);

— Сказано: мужича правда є колюча, а панська — на всі боки гнуча! (Кол., Терен.., 1959, 322).

Значення в інших словниках

1. гнучий — -а, -е, рідко. Те саме, що гнучкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гнучий — ГНУ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що гнучки́й. – І станом гнучим, і красою Пренепорочно-молодою Старії очі веселю (Т. Шевченко); * Образно. – Сказано: мужича правда є колюча, а панська – на всі боки гнуча! (П. Колесник).  Словник української мови у 20 томах