Словник української мови в 11 томах

гнучкий

ГНУЧКИ́Й, а́, е́.

1. Який легко згинається, гнеться.

Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина (Н.-Лев., II, 1956, 307);

[Платон:] Пальці хірурга мусять бути такі ж розроблені, гнучкі і чуттєві, як пальці скрипаля чи піаніста (Корн., І, 1955, 99);

// перен. Здатний легко змінюватися, багатий на відтінки (про голос, мову і т. ін.).

Гнучкий голос може легко змінювати тембр і тон вислову (Думки про театр, 1955, 128);

Народні прислів’я і приказки — особливо багатий і гнучкий жанр народної творчості (Вітч., 5, 1956, 167);

Широкі перспективи відкрито.. для вивчення багатої лексики і гнучкого синтаксису Шевченка (Рильський, III, 1956, 239).

2. перен. Який вміло і швидко застосовується в різних обставинах.

В. І. Ленін вказував, що Комуністична партія повинна проводити гнучку зовнішню політику з тим, щоб запобігти воєнним сутичкам з капіталістичними країнами (Укр. іст. ж., 2, 1960, 34);

В артілі розробили і використовують гнучку систему додаткової оплати (Рад. Укр., 9. IV 1961, 2).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. гнучкий — гнучки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. гнучкий — Елястичний, р. вигинистий; (стан) хисткий, хибкий; (графік) мінливий, змінний, ок. ковзучий; гнучий.  Словник синонімів Караванського
  3. гнучкий — -а, -е. 1》 Який легко згинається, гнеться. || перен. Здатний легко змінюватися, багатий на відтінки (про голос, мову і т. ін.). Гнучкий валютний курс — валютний курс, який визначається ринковими чинниками, що діють на валютному ринку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гнучкий — ГНУЧКИ́Й, а́, е́. 1. Який легко згинається, гнеться. Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина (І. Нечуй-Левицький); З луком, з стрілами гнучкими По лісах ходив ловець (О.  Словник української мови у 20 томах
  5. гнучкий — I вигинистий, хибкий, хисткий, хиткий II див. виткий  Словник синонімів Вусика
  6. гнучкий — ГНУЧКИ́Й (який легко гнеться), ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Й, ГНУ́ЧИЙ рідко, ХИБКИ́Й розм., ВИ́ГИНИСТИЙ розм. Гнучкі берізки зграєю сполоханих дівчаток у білих, чепурних панчішках, похитуючись, схиляються над гнилою ковбанею (П.  Словник синонімів української мови
  7. гнучкий — Гнучки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. гнучкий — Гнучий, -а, -е, гнучкий, -а, -е Эластичный, гибкій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Котл. Ен. VI. 53. Як тополя серед поля гнучка та висока. Шевч. 20. І станом гнучим, і красою пренепорочно молодою старії очі веселю. Шевч. 425.  Словник української мови Грінченка