гнучкий
ГНУЧКИ́Й (який легко гнеться), ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Й, ГНУ́ЧИЙ рідко, ХИБКИ́Й розм., ВИ́ГИНИСТИЙ розм. Гнучкі берізки зграєю сполоханих дівчаток у білих, чепурних панчішках, похитуючись, схиляються над гнилою ковбанею (П. Колесник); Хисткий, як билина, рівний, як очеретина, жвавий, як щиглик, виростає Івась (І. Нечуй-Левицький); Рве (дівчинка) і ружу, й незабудки, І любисток молодий; Рве без ліку, рве без жалю Жоден паросток хиткий (Я. Щоголів); — Нащо мені коса-краса, Очі голубині, Стан мій гнучий... коли нема Вірної дружини (Т. Шевченко); Вигинистий, мов лозина, завжди погойдувався (Сашко) з боку в бік, наче його вітром колихало (Є. Гуцало).
Словник синонімів української мови