гнучкостанний
ГНУЧКОСТА́ННИЙ, а, е.
Який має гнучкий (у 1 знач.) стан.
З неприхованим захватом дивився товстунець на Ярославу, на гнучкостанну усміхнену музу (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)ГНУЧКОСТА́ННИЙ, а, е.
Який має гнучкий (у 1 знач.) стан.
З неприхованим захватом дивився товстунець на Ярославу, на гнучкостанну усміхнену музу (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)