Словник української мови у 20 томах

гнучкостанний

ГНУЧКОСТА́ННИЙ, а, е.

Який має гнучкий (у 1 знач.) стан.

З неприхованим захватом дивився товстунець на Ярославу, на гнучкостанну усміхнену музу (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гнучкостанний — гнучкоста́нний прикметник  Орфографічний словник української мови