гніздище
ГНІЗДИ́ЩЕ, а, с.
Збільш. до гніздо́ 1, 2, 4.
Потім, помостивши Свої гніздища, враз попіднімають [лелеки] Червоні очеретинки до неба І довго, довго на увесь окіл, На світ увесь щасливо клекотять... (І. Вирган);
– Чи то ж гарно буде, як він часом випадком од когось дізнається, що завів знайомість з якимсь кодлом прохачів: з вами, з Галецькою, з Мокрієвською, та що й я з того гніздища? (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)