гніздище

ГНІЗДИ́ЩЕ, а, с. Збільш. до гніздо́ 1, 2, 4.

Потім, помостивши Свої гніздища, враз попіднімають [лелеки] Червоні очеретинки до неба І довго, довго на увесь окіл, На світ увесь щасливо клекотять… (Вирган, Квіт. береги, 1950, 12);

— Чи то ж гарно буде, як він часом випадком од когось дізнається, що завів знайомість з якимсь кодлом прохачів: з вами, з Галецькою, з Мокрієвською, та що й я з того гніздища? (Н.-Лев., IV, 1956, 345).

Значення в інших словниках

1. гніздище — гнізди́ще іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. гніздище — -а, с. Збільш. до гніздо 1), 2), 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гніздище — ГНІЗДИ́ЩЕ, а, с. Збільш. до гніздо́ 1, 2, 4. Потім, помостивши Свої гніздища, враз попіднімають [лелеки] Червоні очеретинки до неба І довго, довго на увесь окіл, На світ увесь щасливо клекотять... (І.  Словник української мови у 20 томах
4. гніздище — див. барліг  Словник синонімів Вусика
5. гніздище — Гніздище, -ща с. ув. отъ гніздо. Чуб. І. 122.  Словник української мови Грінченка