гоацин

ГОАЦИ́Н, а, ч.

Птах ряду куроподібних із неїстівним м'ясом неприємного запаху; поширений у Південній Америці.

Гоацин має чіпкі, сильні лапи й міцний дзьоб, хоча й невеликого розміру. Хвіст у птаха довгий (з наук.-попул. літ.);

Гоацин трохи більший за ворону. Живуть ці птахи колоніями по 10–50 пар на лісистих берегах Амазонки. Їдять грубе листя тропічних рослин (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. гоацин — -а, ч. Птах, єдиний вид родини гоацинових ряду куроподібних.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гоацин — гоаци́н (індіан.) вид птахів ряду куроподібних. Поширений в Південній Америці. Мають неприємний запах, м’ясо їх не їстівне.  Словник іншомовних слів Мельничука