говорун
ГОВОРУ́Н, а́, ч., розм.
Той, хто любить багато, красиво говорити, поговорити; балакун.
Мовчить Павло .. І чого він мовчить? Говорун, гуляка, а тепер ягня якесь (У. Самчук);
Щастя жіноче не в багатослів'ї, не в красномовності тих говорунів, які упадають за жінками (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)