говорун
ГОВОРУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто любить поговорити; балакун.
Сам якось чув, як сусід.. говорун Панько варнякав на колодках (Збан., Єдина, 1959, 17).
Словник української мови (СУМ-11)ГОВОРУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто любить поговорити; балакун.
Сам якось чув, як сусід.. говорун Панько варнякав на колодках (Збан., Єдина, 1959, 17).
Словник української мови (СУМ-11)