говіркість

ГОВІ́РКІСТЬ, кості, ж.

Властивість за знач. говірки́й.

Незважаючи на горезвісну говіркість, аргентинці готові навіть вислухати незнайомця (із журн.).

Значення в інших словниках

1. говіркість — гові́ркість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. говіркість — -кості, ж. Абстр. ім. до говіркий.  Великий тлумачний словник сучасної мови