гогонути

ГОГОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм.

Однокр. до гогота́ти 1, 3.

Тільки увійшов Яків в гущавину кущів, як ліс несподівано гогонув: галас, вигуки, висвисти з усіх кінців (С. Васильченко);

Не вспіла бричка зникнути з очей, як уся кумпанія так і гогонула і довго качалася од реготу (Дніпрова Чайка).

Значення в інших словниках

1. гогонути — гогону́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. гогонути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до гоготати 1), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гогонути — ГОГОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Однокр. до гогота́ти 1, 3. Тільки увійшов Яків в гущавину кущів, як ліс несподівано гогонув: галас, вигуки, висвисти з усіх кінців (Вас.  Словник української мови в 11 томах