гоготіння
ГОГОТІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. гоготі́ти і звуки, утворювані цією дією.
Прислухаюсь до гоготіння вогню в печі, до невтомного голосу цвіркуна під піччю (Ю. Збанацький);
З ранку до вечора в небі над лісом можна побачити зграї перелітних птахів. Ось прислухайтесь: далеке розмірене гоготіння – це високо пролетіли гуси (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)