год
ГОД, у, ч., розм., фольк., поет.
Те саме, що рік.
Старять годи і тяжкі пригоди (прислів'я);
Сей Евріал був молоденький, Так годів з дев'ятнадцять мав (І. Котляревський);
Оживала нова Україна, год за год оживала, як оживає весною степова трава після великої пожежі (Д. Мордовець);
– Я третій год вже їжджу за тобою. Мабуть, пора вертатися домів (Л. Костенко).
Словник української мови (СУМ-20)