гогітливий

ГОГІТЛИ́ВИЙ, а, е.

Який гогоче, гоготить.

Здіймалися до неба багряні хвилі і водограї вогню. Гогітливим штормом буяло полум'я (З. Тулуб);

День за днем клубилися над горами хмари, кресали блискавиці і дрижали в долинах шибки від гуркоту гогітливих гірських громів (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. гогітливий — гогітли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гогітливий — -а, -е. Який гогоче.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гогітливий — ГОГІТЛИ́ВИЙ, а, е. Який гогоче. День за днем клубилися над горами хмари, кресали блискавиці і дрижали в долинах шибки від гуркоту гогітливих гірських громів (Гончар, I, 1954, 543).  Словник української мови в 11 томах