гогітливий
ГОГІТЛИ́ВИЙ, а, е.
Який гогоче, гоготить.
Здіймалися до неба багряні хвилі і водограї вогню. Гогітливим штормом буяло полум'я (З. Тулуб);
День за днем клубилися над горами хмари, кресали блискавиці і дрижали в долинах шибки від гуркоту гогітливих гірських громів (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гогітливий — гогітли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- гогітливий — -а, -е. Який гогоче. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гогітливий — ГОГІТЛИ́ВИЙ, а, е. Який гогоче. День за днем клубилися над горами хмари, кресали блискавиці і дрижали в долинах шибки від гуркоту гогітливих гірських громів (Гончар, I, 1954, 543). Словник української мови в 11 томах